-
1 minister
n1. міністр2. посланник; радник посольства- envoy extraordinary and minister plenipotentiary надзвичайний посланник і повноважний міністр- Foreign M. міністр закордонних справ- minister counsellor радник-посланник- minister plenipotentiary повноважний міністр; посланник- minister resident міністр-резидент- Prime M. прем'єр-міністр- M. of Defence міністр оборони- M. of/ for War військовий міністр- to drop ministers виводити міністрів зі складу кабінету/ уряду- to sack ministers виводити міністрів зі складу кабінету/ уряду- junior minister молодший міністр (член правління; парламентський секретар або парламентський замісник міністра, Велика Британія)- minister of the Crown міністр корони (міністр член кабінету, Велика Британія)- M. for Overseas Development міністр з питань розвитку заморських територій (Велика Британія)- minister of state державний міністр (член правління, Велика Британія)- ministers accredited to the head of state посланники, акредитовані при главі держави -
2 extraordinary
adj1. незвичайний, чудовий; видатний; екстраординарний2. позаштатний, нештатний; понадштатний; тимчасовий4. додатковий- Ambassador E. and Plenipotentiary Надзвичайний і Повноважний Посол- Envoy E. and Minister Надзвичайний посланник і повноважний радник- extraordinary measures надзвичайні заходи- extraordinary session
См. также в других словарях:
дипломатичний — а, е. 1) Стос. до дипломатії (у 1 знач.). •• Дипломати/чна по/шта один з видів зв язку дипломатичного чи консульського представництва з центральними органами зовнішніх зв язків держав, яка пересилається звичайно в супроводі дипломатичних кур єрів … Український тлумачний словник